Безпека дітей

З того моменту, як дитина починає ходити, вона схильна до небезпек. Завданням батьків і вихователів є усунення всіх джерел небезпеки, а також створення необхідного для нормального розвитку дитини вільного простору, тобто пересування без обмеження допитливості (для її віку) та інтересу до того, що її оточує. Однак, необхідно уникати необгрунтованих заходів безпеки, оскільки це може негативно вплинути на ваших дітей і зробити їх невпевненими, нездатними долати навіть незначні труднощі. Але не потрібно надавати їм зайвої самостійності, оскільки дитина, яка залишена без нагляду, здебільшого схильна до небезпечних подій.

Спостерігаючи за грою дитини, ми дивимося на себе зі сторони. А отже, нам самим потрібно бути обережними та уважними, знаючи, що нашу дію дитина може відтворити дуже точно. Тому, скільки б разів ви не повторювали дитині, що перш ніж відчинити двері, потрібно дізнатися, хто за нею, вона ніколи цього не виконуватиме, якщо ви самі не будете це чітко робити.

Правило друге: якщо хочете навчити дитину правил безпеки, перш за все, самі дотримуйтесь їх. Найкращим способом навчання дітей є власний приклад. Якщо ви завжди е уважними до своєї власної безпеки, то й дитина повторюватиме ці самі дії.

Розглянемо тепер можливі небезпеки, що чатують на дітей у домашній обстановці.

 

Кухня

Кухня — найнебезпечніше місце для дітей. Для забезпечення безпеки дітей доцільно дотримуватися таких рекомендацій:

•каструлі на плиті повинні бути розставлені таким чином, щоб найбільші з них знаходилися на максимальному видаленні від  краю плити;

•під час приготування їжі уважно стежте за процесом кипіння, не допускайте випліскування рідин із каструль, що може призвести до заливання вогню конфорок, а жирні рідини (олія) навпаки, можуть самі спалахнути;

•оскільки дітям подобається чіпати газові вимикачі, то подача газу до плити повинна бути припинена, коли вона не використовується за призначенням. Після досягнення дітьми  свідомого віку необхідно пояснити їм, чому не можна чіпати  вимикачі на плиті. Не допускайте їхніх ігор із плитою навіть тоді, коли припинена подача газу. Досить помилитися тільки один раз, щоб дитина, яка звикла грати з вимикачами, могла  отруїтися;

•хімікати вдома можуть також становити потенційну небезпеку для дітей, тому необхідно знати рівень токсичності тих хімікатів, які ви  використовуєте , обирати найменш шкідливі.

Ці речовини повинні бути зібрані разом і замкнені у недоступному для дітей місці, але ніколи — під кухонною раковиною або у межах досяжності;

•особливі запобіжні засоби необхідні для зберігання засобів проти мишей, комах, грибків, бур'янів та ін.;

•пляшки з алкогольними напоями, бензином, різними засобами  для виведення плям повинні використовуватися обережно, не підносьте їх близько до вогню, оскільки вони можуть спалах  нути;

•ніколи не залишайте у доступному місці токсичні матеріали  або ліки: для дитини достатньо миті, щоб до них дістатися;

•непотрібні небезпечні предмети необхідно прибрати з кухні;  на нижніх полицях у кухонних шафах, коли вони не замикаються на ключ, можна залишати тільки предмети, що є безпечними для дитини;

•особливу увагу слід приділити ящику зі столовим приладдям: ножами, ножицями і іншими предметами, що ріжуть; необхідно знайти для нього місце, що недосяжне для малюків; коли вони подорослішають, можна пояснити призначення цих предметів і їх небезпеку;

•не залишайте у розетках вилки електроприладів, особливо  міксерів, кавомолок, м'ясорубок. Праска також не повинна залишатися доступною для дітей;

•особливу увагу слід приділити зберіганню сірників і запальничок для газової плити;

•установіть автоматичні пробки, а на електророзетки встановіть  знімні заглушки;

•не ставте на столі поряд із малюком гарячий чайник або чашку з чаєм. Не використовуйте скатертину, її легко стягнути зі столу разом із посудом;

•переводьте увагу малюків із небезпечних предметів. Нехай діти допоможуть накрити на стіл, розклавши серветки або ложечки. Це не тільки відверне увагу дитину, але й дозволить   їй почуватися значущою.

 

Ванна кімната

Одне з улюблених місць малюків. Адже там можна «митися, плескатися, купатися, упірнати, перекидатися»! Звісно, це чудово, але перебування дітей у ванній кімнаті повинне не тільки давати радість, але й бути безпечним.

•Малюків під час купання не можна залишати на самоті навіть  на хвилинку;

•не купайте дитину, якщо не минуло три години від часу вживання їжі;

•спробуйте ліктем температуру води, перш ніж опускати в неї  дитину;

•не додавайте гарячої води, коли дитина вже перебуває у ванні;

•у ванній кімнаті краще мати шафку, що замикається на ключ, або полицю, що розташована достатньо високо, де зберігалися б предмети особистої гігієни, мийні засоби, косметика, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки та ін.;

•засоби для чищення здебільшого є токсичними та їдкими, тому  вони повинні знаходитися в надійному місці подалі від дітей;

•покладіть у ванній кімнаті нековзний килимок, на стіні закріпіть ручку-тримач;

•використовуйте неслизьке взуття, оскільки можна здобути  травму, упавши на мокрій підлозі.

 

Вітальня

У цій кімнаті дитина проводить значну частину часу, тому слід видалити з меблів крихкі або небезпечні предмети обстановки, щоб не виникало необхідності постійно стежити за нею і постійно їй щось забороняти. Дитина має право на деяку свободу й автономність, щоб гармонійно розвиватися.

Кути меблів є основною причиною синців і ґуль, тому добре було б затулити їх поролоном на клейкій стрічці.

Не залишайте дитину наодинці перед незахищеним каміном: може вискочити іскорка і підпалити килим або навіть одяг дитини. Якщо дитина дуже близько підходить до полум'я, це також може призвести до спалаху одягу, причому, якщо він виготовлений із синтетичного матеріалу, то спалахує значно швидше. Можна навчити дітей користуватися сірниками, але вочевидь, що вони повинні це робити у присутності старших.

Запам'ятайте:

•поставте на всі вікна спеціальні блокувальні пристрої, не залишайте маленьку дитину наодинці з відчиненим вікном;

•зверніть увагу на розетки. Краще обладнати ті, що використовуються, спеціальними заглушками. Подивіться, чи немає в межах дитячої досяжності подовжувачів;

•ваша косметичка повинна бути прибрана високо і далеко (навіть якщо вся косметика у вас безпечна). Інакше ви можете бути дуже здивовані дитячими малюнками, виконаними вашою новенькою, коштовною помадою, та ще і на шпалерах, що нещодавно наклеєні;

•маленькі різноколірні пігулки дуже привертають малюка:«А може, вони ще і смачні?» Ліки ваблять дітей своїм виглядом і кольором, адже вони так нагадують цукерочки. Правило для  обов'язкового виконання: зберігати піґулки і порошки в недоступному для дітей місці. Бажано замикати аптечку на замок;

•ніколи не говоріть дитині, яка хворіє: «Спробуй, це смачно,   з'їж цю цукерочку», якщо ви хочете умовити її прийняти ліки. Малюк сприйматиме піґулки, як «цукерочки, що роблять дива»;

•алкоголь, сигарети, запальнички і сірники повинні зберігатися далеко від дітей;

•попільнички повинні бути завжди очищеними, навіть маленький недопалок може викликати інтоксикацію;

•не залишайте у межах досяжності монети, шпильки, кісточки  від фруктів, цвяхи, гвинти, які дитина може проковтнути або  увіткнути в розетку, узяти до рота;

•під час обіду дитина може потягнути на себе скатертину, перекинути, окрім порожнього посуду, також і тарілки з гарячою їжею;

•добра звичка — не залишати відчиненими підвісних дротів, розеток. Краще прикріпити їх до стіни або провести за меблями;

•вікна можуть становити небезпеку для дитини, але оскільки не  можна їх постійно тримати зачиненими, то за ними необхідно   стежити;

•не можна дозволяти дітям ставити стілець або табурет, залазити на підвіконня;

•деякі кімнатні та садові рослини (тюльпани та ін.) є токсичними, іноді навіть смертельними, тому їх слід тримати подалі від дітей;

•тераса, балкон, де діти граються, повинні мати хороші захисні грати, дуже високі та з вузькими прольотами.

Іграшки слід обирати, зважаючи на вік і ступінь розвитку дитини, акцентуючи увагу на іграшках освітнього характеру. Деякі іграшки вкриваються лаком на свинцевій основі — він токсичний. Якщо розбірні іграшки або звичайні зламані мають частини, об які можна поранитися, їх слід викинути.

 

Спальня

Ця кімната повинна бути добре освітленою і постійно провітрюваною. Щоб уникнути будь-якої можливої небезпеки для дитини, пам'ятайте:

•ліжко повинне мати грубий матрац і не дуже м'яку подушку;

•простирадло повинне бути добре натягнуте за допомогою шворок, які проходячи під матрацом, закріплюють його краї;

•висота бар'єру ліжка повинна бути принаймні 50-60 см, а відстань між лозинами не повинна перевищувати 7 см;

•осередки сітки, що обрамляє манеж, не повинні бути ширшими ніж 3 см;

•не користуйтеся електроковдрами, електричними переносними печами, об які можна обпектися;

•не вішайте на шию дитині ланцюжки, вірьовки або слинявчики, особливо коли укладаєте її спати;

•шкатулки, комоди, шафи та ін. повинні бути замкненими на ключ;

•прибирайте ключі з дверей, щоб дитина не зачинилася в кімнаті.

 

Інші приміщення

Багато нещасних випадків трапляється з дітьми, які грають у місцях, що не знаходяться під наглядом дорослих. Необхідно пам'ятати:

•предмети особистої гігієни і косметику будь-якого типу слід  тримати подалі від дітей;

•інструменти набору «Зроби сам» повинні зберігатися в металевому ящику з надійним замком: цвяхи, молоток, свердло,  пила можуть становити небезпеку, якщо опиняться в руках дитини;

•перш ніж дозволити дитині користуватися ліфтом самостійно, добре було б разом із дорослими надати їй можливість покерувати ліфтом; у якийсь момент зупиніть ліфт і навчіть дитину,  як правильно користуватися екстреною допомогою, як поводитися, поки ліфт не відчинять;

•кімнати повинні містити достатньо освітлення, щоб не ударятися об кути та інші частини меблів, а також не кружляти кімнатою із засвіченою свічкою або сірником, ризикуючи викликати пожежу; слід підтримувати порядок у цих кімнатах,  звільнивши їх від непотрібних речей;

•важливо мати завжди під рукою список телефонних номерів   різних аварійних служб, щоб їх міг викликати кожен, включаючи дітей.

 

Побутові електроприлади

Побутова електротехніка є дуже зручною, але може завдати багато шкоди, якщо не дотримуватись заходів безпеки під час її встановлення і роботи, проводити роботу із заземлення обладнання повинен фахівець.

•Якщо морозильна камера забезпечена пристроєм для замикання, тримайте її постійно зачиненою і приберіть ключі у безпечне місце.

•Якщо старий холодильник призначений для того, щоб його викинути, зламайте пристрій для замикання, щоб діти, які  граються, не зачинилися всередині нього.

•Необхідно, щоб телевізор був установлений у стійкій ніші, а не на хисткому столику або візку. Телевізор випромінює радіацію, ступінь шкідливості якої все ще повністю не визначений,  тому слід триматися на достатній відстані від   екрану, розмір  якого не повинен бути надмірним. У зв'язку з цим краще обмежити дітям час перегляду телепрограм. Значно корисніше,  якщо дитина дізнається про світ за допомогою батьків і вихователів (різні ігри, читання книг та ін.), ніж з екрану телевізора.

 

Хатні тварини

Стосунки, що можуть пов'язувати дитину з хатньою твариною, безумовно, корисні з погляду виховання. Звісно, хатні тварини слухняні, граються з дітьми, навіть сприймаючи від них маленькі образи, проте потрібно бути обережними з собаками тих порід, які відомі своєю агресивністю — це неапольский сторожовий пес, дог, доберман, бульдог та ін..

Кішки можуть подряпати, занести у ранку інфекцію. Траплялися випадки, коли кішка видряпувала дитині око. Інша небезпека — передача людині різних типів інфекцій через шерсть хатніх тварин. Тварини не повинні спати в ліжку або в кімнаті дитини, їх слід мити часто і ретельно, періодично показувати ветеринарові, робити їм необхідні щеплення. Найвідоміші інфекції, що передаються від собак і кішок,— це сказ і короста.

Допитливість малюка — це не порок, це «прорив у зовнішній світ», розвиток дитини, але в той же час — це також і тривога батьків. Як би нам хотілося убезпечити свого малюка від будь-яких неприємностей! Така тривога цілком нормальна. Це — турбота про малюка. Але будь-які досвідчені батьки знають, що неможливо виростити дитину без єдиного синця, ґулі або подряпини. Найголовніше — пам'ятати одне нескладне правило: «Краще попередити, ніж лікувати».

 

ОДИН УДОМА

Батьки, у яких немає поряд ані бабусь, ані дідусів, час від часу стикаються з такою дилемою: залишити чи ні дитини одну вдома. Давайте розбиратися, як найкраще вчинити в цьому випадку.

З якого віку можна залишати дитину саму? Однозначної відповіді на це питання немає. Усе залежить від віку дитини, її самостійності. А головне — наскільки ви їй довіряєте. Тому і розв'язання цього питання буде суто індивідуальним. Можна дати одну загальну пораду: ви повинні поступово привчати дитину до того, що вона залишатиметься вдома сама. Але спочатку вам необхідно навчити дитину правил поведінки вдома, щодня повторювати з нею ці правила. Можна навіть улаштувати їй маленький іспит. Якщо вона його витримає успішно, спокійно залишайте її саму.

Перші проби і перші результати

Програму «сам удома» нереально опанувати дитині, молодшій ніж 5 років. До цього віку не рекомендується  залишати дитину саму. Ну хіба що справді ненадовго: скажімо, піти до аптеки пізно ввечері на декілька хвилин. За статистикою, саме молодші  дошкільники, які залишилися без нагляду, найчастіше потрапляють у біду навіть у власному будинку. Адже нікого поряд немає, а навколо стільки цікавого!

А як бути, якщо дитина старша — 5-7 років? Можливість маневру розширюється, якщо дитина достатньо самостійна і розумна. У цьому віці значно логічніше навчити її основ безпеки. Хоча, наприклад, у США дотримуються іншої думки. Там законодавчо заборонено залишати дитину саму до 12 років.

Потренуйтеся залишати дитину вдома саму. Обговоріть, що вона робитиме, коли ви підете, і чого робити не варто. Зачиняючи за собою двері, затримайтеся на пару хвилин і прислухайтеся до звуків у квартирі.

Перший експеримент виявить можливі страхи і побоювання дитини. Як правило, діти бояться темноти, тому, ідучи, залишайте ввімкненим світло, навчіть дитину користуватися ліхтариком, а до цього — пограйте в хованки в напівтемряві.

Малюк може злякатися тиші. Запропонуйте на цей час переглянути улюблений мультфільм, послухати музику.

Упоратися зі страхом або розгубленістю допоможуть прийоми арттерапії та ігри.

Будь-яку ситуацію можна обіграти з малюками — за допомогою іграшок, а з дітьми старшого віку можна влаштувати невеликий театр, розподіливши ролі між собою. Причому бажано головною дійовою особою вашої історії зробити улюбленого героя дитини. Малюк звик, що Казкова Принцеса або Бетмен завжди перемагають, тому він наперед налаштується на хороше завершення історії.

Те саме можна зробити і на папері. Спочатку намалюйте картинку, що викликає негативні емоції, а потім домальовуйте до неї усе, що необхідне для розв'язання цієї ситуації.

Гра і малювання допоможуть знайти альтернативні та більш відповідні варіанти для вашої дитини.

Цікаво, що вміння розв'язувати проблеми самостійно краще розвивати поетапно:

— вступ до шкільного віку (7 років);

—початок підліткового віку (12 років);

—вступ до юнацтва (16-17 років).

Це найбільш сприятливі періоди.

Причому в семирічному віці це іноді навіть безпечніше — гормони не перекривають розум, як у підлітків. А в 16-17 років — це останній шанс, якщо людина в цьому віці не навчиться розв'язувати питання самостійно, то їй уже і не захочеться.

Народні казки навчають дитину правил безпеки.

Звертали увагу? Казки для дітей старшого віку, як правило, завершуються добре. У них герої, подолавши всі труднощі долі, благополучно виплутуються зі складних ситуацій.

А для малюків? То лисиця Колобка проковтне, то Рукавичка розвалиться, то від козла ріжки та ніжки залишаються. Імовірно, це страшилки не для дітей, а для батьків, які повинні пильно стежити за малюком і відповідати за його благополуччя, поки він безпорадний? Практично в кожній казці містяться корисні поради-нагадування з техніки безпеки. Наприклад, викликати здорову недовірливість до солодких чужих слів допоможе казка «Колобок»; не хникати, коли тебе кривдять, а кликати на допомогу — «Кіт, півень і лисиця», у разі, коли тікати не соромно, а навіть потрібно,— «Гуси-лебеді».

Для того щоб від казок була користь, обговорюйте вчинки головних героїв і наслідки, до яких вони приводять, а також пограйте в гру «Корисні казкові поради». Для цього оберіть казку і полічіть, хто більше порад знайде. А також, обравши корисну пораду, пригадайте ще казки, де вона зустрічається.

Як забезпечити безпеку?

Якщо хочете навчити дитину правил безпеки, перш за все самі виконуйте їх.

Найкращим способом навчання дітей є власний приклад.

Вивчіть із дитиною, як її звуть і як звуть її батьків, також домашню адресу, номер телефону. Напишіть на папері й залиште на видному місці номери мобільних та робочих телефонів батьків, а також три основні телефони: пожежної, швидкої допомоги і міліції. Якщо дитина маленька і ще погано читає, поряд із телефонами батьків наклейте фотографії:

—із телефоном пожежної — сірник, що горить;

—із телефоном швидкої допомоги — червоний хрест;

—напроти телефону міліції — міліціонера або світлофор.

При цьому не забудьте пояснити, що помилковий виклик робити не можна. По-перше, тому що у вас виникнуть серйозні неприємності. По-друге, іншим разом, коли насправді буде потрібна допомога, можуть уже не повірити.

Залишаючи дитину саму, дотримуйтесь заходів обережності:

—приберіть усі предмети, якими дитина може поранитися, а також небезпечні речовини (ліки, побутова хімія);

—зачиніть вікна, ретельно замкніть вхідні двері;

—вечірньої пори не забудьте ввімкнути світло в кімнатах — це відлякує зловмисників, і вашій дитині буде не страшно самій;

—якщо ви мешкаєте на перших поверхах, зашторте вікна.

Деякі батьки навіть дзвінок вимикають для того, щоб у дитини не виникало зайвих приводів для неспокою.

Зверніть увагу! Краще, якщо вхідні двері відчинить хтось із дорослих своїм ключем, а не сама дитина, чуючи дзвінок у двері.

 

Дитина і пожежа

Не просто говоріть дітям, що сірники — не іграшка, а приберіть їх якнайдалі, коли дитина залишилася вдома сама.

Розкажіть, що джерелом загорання можуть бути і плита, і електроприлади, що самостійно їх краще не використовувати, а за необхідності не забувати вимикати.

Якщо почалася пожежа, ваша дитина повинна залишити кімнату, щільно зачинивши за собою двері, і спробувати викликати пожежників, назвавши причину виклику й адресу.

Якщо шлях до телефону відрізаний полум'ям, дитина повинна спробувати залишити квартиру й покликати на допомогу сусідів або інших дорослих. А якщо з квартири вийти неможливо, краще вийти на балкон і голосно кричати: «Пожежа!» Якщо перехожі зупинилися, необхідно їм назвати адресу й попросити про допомогу.

 

Хто там?

•Ваша дитина має напевне знати, о котрій годині ви повернетеся додому.

•Якщо дзвонять у двері, дитина в жодному випадку не повинна говорити , що  вона вдома сама. Можна сказати, що хтось із батьків ліг спати і, коли прокинеться, сам відчинить двері.

•Злочинці можуть послатися на термінову телеграму, що надійшла, або те, що ви заливаєте сусідів знизу, а також використовувати дітей, які вчаться разом із вашими дітьми в школі,   або однакового з ними віку.

Отже, якщо дитина сама вдома, вона повинна подивитися у вічко, попросити назватися повним ім'ям і зайти згодом, назвавши час повернення батьків.

 

Дитина і телефон: правила (для малюків)

•Піднімаючи слухавку, не називай свого імені або імені того, хто телефонує, ти можеш легко помилитися.

•Ніколи і нікому не говори, що ти вдома сам.

•Якщо просять назвати адресу, не називай, попроси зателефонувати згодом, назвавши час повернення батьків.

•Домовляючись про зустріч із друзями, призначай її на той час,  коли у квартирі буде ще хтось, окрім тебе.

•Якщо тебе намагаються втягнути в непристойну розмову, поклади слухавку і обов'язково повідом батьків.

 

За поріг

Поясніть дитині, що поки вона перебуває у себе вдома за зачиненими дверима, вона у відносній безпеці. Але! Варто відчинити двері, як вона одразу стає легкою здобиччю для злочинця, хоча б тому, що не готова до нападу, а отже, не зможе зорієнтуватися в складній і непередбаченій ситуації.

Наприклад, дитині необхідно забрати пошту або винести сміття. Перш ніж відчинити двері, вона повинна обов'язково подивитися у вічко й переконатися, що на площадці нікого немає. Для дитини стороннім повинен бути і сусід, якого вона бачить щодня, тому найкраще утриматися від виходу з квартири. Якщо дитина вийшла й побачила сторонніх людей, необхідно повернутися назад у квартиру. А якщо не встигла помітити небезпеку і в результаті на неї напали, вона повинна закричати: «Пожежа!» або: «Горимо!» — і спробувати укусити нападника за руку, якою той намагатиметься затулити їй рота. Навіть відро для сміття, ключ або згорнута газета можуть бути зброєю захисту від злочинця. Дитина повинна знати, що вона завжди може вдарити нападника припасеним предметом по обличчю. І тоді у дитини знову з'явиться шанс втекти.

Як бачите, правила нескладні. Головне — дитина завжди повинна пам'ятати, що її безпека перш за все залежить від неї самої. А навчити її — це вже ваше завдання.

 

ЯК ЗАЛИШИТИ ДИТИНУ ВПЕРШЕ САМУ ВДОМА

Малюкові 5-7 років? Саме час спробувати. Головне, щоб дитина мала відповідний настрій. Залишити дитину вдома саму вперше краще тільки з її згоди, її згода — ознака її готовності.

Для першого разу 15-20 хвилин — оптимальний час. За цей час батьки цілком устигнуть відвідати найближчий магазин. А дитина зможе «спробувати свої сили» у новій ролі.

Батьки мають допомогти дитині знайти відповідне «безпечне» заняття на цей час. Це може бути малювання, перегляд улюбленого мультфільму, читання улюбленої книги.

Для того щоб уперше «не завантажувати» дитину правилами безпеки, краще вимкнути телефон і дверний дзвінок. Нехай уперше ніхто і ніщо не налякає дитину. Достатньо того, що вона залишається сама у квартирі. Це вже випробовування для її психіки.

Батькам обов'язково необхідно надійно та якомога вище заховати всі предмети, що колють, ріжуть та є вогненебезпечними, а також зачинити вікна і балкон.

Зачинивши вхідні двері, батькам слід затриматися біля них на п'ять хвилин і прислухатися до звуків за дверима. Нічого підозрілого? Вони мають 20 хвилин на особисті справи.

Уже наступного разу це завдання можна буде дещо ускладнити. Наприклад, залишити дитину на півгодини чи на годину. Або, заздалегідь поговоривши про правила розмови по телефону, не вимикати його. Спочатку варто запитати дитину, чи пам'ятає вона ці правила? Дитина нікому не повинна повідомляти, що вона вдома сама! Вона може сказати, що мама (тато або бабуся) у ванній кімнаті або на балконі.

 

НЕБЕЗПЕКА ВІД ІНШИХ ЛЮДЕЙ

Привчайте дитину, якій ще не виповнилося 12 років, уникати перебування на вулиці без супроводу дорослих, особливо, коли сутеніє. Обов'язково подбайте про те, щоб ваша дитина не гуляла сама. Тоді ризик зустрічі зі злочинцем є значно меншим.

Дитина має знати, що ніхто зі сторонніх та незнайомих людей не має права наближатися до неї, розмовляти з нею на вулиці, у транспорті, у будь-якому іншому місці.

Якщо це все ж таки сталося, дитина має сигналізувати про небезпеку.

Що дитина має робити?

Дитина має бути особливо уважною до слів, жестів та поведінки дорослого, повинна збільшити дистанцію між собою та дорослим, щоб мати змогу втекти. Крім того, важливо озирнутися навколо: чи є поблизу інші дорослі, яких можна попросити про допомогу.

Безумовно, це можуть бути банальні ситуації — у дитини можуть запитати, котра зараз година або чи не бачила вона сусіда тощо. Але в будь-якому разі звернення незнайомого дорослого до дитини має її насторожити.

Дорослі мають використовувати слушну нагоду, щоб довести, що гідна поведінка дорослих незнайомців передбачає усмішку, коротке або дружнє вітання, але нічого більше.

У жодному разі дитина не повинна погоджуватися йти з дорослим на його прохання або вимогу, виконувати його доручення, інформувати про своє прізвище, ім'я та адресу.

Вона не повинна відчиняти двері незнайомим або малознайомим людям, навіть якщо вони назвуться правоохоронцями, працівниками аварійної служби, ЖЕКу, поштарями або скажуть, що виконують доручення батьків.

Батьки повинні ввести за правило те, що кожний відвідувач їхнього помешкання має спочатку попередити про свій візит телефоном.

Батьки мають пам'ятати про те, що дитина завжди має знати, де їх знайти.

Крім того, дитина має знати координати родичів та знайомих, яким довіряють батьки та які зможуть подбати про неї під час батьківської відсутності.

Відповідаючи на телефонний дзвінок, дитина не повинна повідомляти, як звати її батьків та родичів.

Дитина має знати, що не можна повідомляти тому, хто телефонує, що вона сама вдома. Краще, якщо дитина скаже, що батьки зараз зайняті, а також попросить у того, хто телефонує, номер телефону для зв'язку.

У жодному разі дитина не повинна дозволяти незнайомим дорослим торкатися себе.

Вона має знати, що ніхто не має права пестити, цілувати, розглядати її без дозволу, особливо незнайомі та малознайомі люди.

Навчаючи дитину захищати своє тіло, батьки можуть запевнити її, що навіть батькам вона може заборонити торкатися та роздивлятися її, якщо їй це неприємно.

Якщо на дитину напали і в неї немає змоги просити про допомогу, привернути увагу оточуючих, то їй слід діяти, завдаючи найменшої шкоди для свого життя.

Якщо нападників більше або вони сильніші, погрожують зброєю, краще, якщо дитина віддасть гроші або цінності, але збереже життя. Після цього негайно повідомить батьків, учителя або зателефонує до міліції за номером 102.

Батьки мають переконати дитину, що не варто соромитися:

•кричати або тікати в разі небезпеки;

•іти геть від підозрілих людей;

•категорично відмовляти їм;

•просити про допомогу дорослих — батьків, правоохоронців, а якщо це неможливо, просити про допомогу сусідів, людей, які гуляють із дітьми, охоронців, продавців магазинів.

Дії дитини, якщо її хтось переслідує, а власна домівка далеко або поруч нікого немає:

•зайти до найближчої фірми, офісу, банку, магазину, в полі-клініку, тобто в будь-яку установу, де є люди, і попросити про  допомогу;

•зателефонувати до міліції за номером 102.

Дитина обов'язково повинна вміти просити про допомогу.

Трапляються випадки, у яких прохання про допомогу є єдиним засобом урятуватися. Дитина має знати, що попросити про допомогу можна і через привернення уваги до себе за допомогою нестандартних дій, знаків чи гучних звуків.

 

ОТРУЄННЯ ЛІКАМИ ТА ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

Діти з великою цікавістю ставляться до ліків та лікарських засобів: по-перше, вони вважають їх корисними, бо вони допомагають їм видужувати; по-друге зараз сучасні препарати часто виготовляють у привабливій формі і приємними на смак (деякі нагадують за смаком та ароматом цукерки). Тому й потрібно тримати аптечку далі від поля зору та досяжності дитини. Якщо ж біда сталася, то перша допомога повинна бути надана якісно і вчасно. Слід зауважити, що ліки — це також до деякої міри хімічні речовини. А тому й на них розповсюджується градація першої допомоги.

Якщо дитина проковтнула кілька пігулок аспірину, антибіотиків, засобів від кашлю та головного болю, а також снодійний препарат, необхідно виконати наступні заходи:

- відпоїти водою, чаєм чи соками;

- викликати блювоту;

- дати  кілька розтовчених та змішаних з водою пігулок активованого вугілля.

При потраплянні в організм дитини вітамінних препаратів можна обмежитись відпоюванням та викликом блювання, а валеріани — тільки прийомом великої кількості рідини.

Якщо дитина отруїлася нашатирем чи йодом, необхідно її відпою-вати, але не доводити до блювання, бо при повторному проході цих субстанцій через стравохід можуть виникнути опіки слизової оболонки.

Після надання першої допомоги дитину необхідно відтранспортува-ти до лікарні. У деяких випадках при умові нормального самопочуття і отримання професійної консультації госпіталізація необов'язкова.

 

Дитячий навчальний заклад №28 - 2015 рік. Всі права захищені.
Download Joomla Templates